На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

Воронів Олександр Олександрович - Воронів Олександр Олександрович - фізик (народився в 1861 р.). Закінчив курс в Санкт-Петербургском технологічному інституті, де з 1897 р. був професором, а з 1904 по 1909 р. - директором. Читає лекції по електромеханіці в електротехнічному інституті. Надрукував в "Технічному Збірнику" за 1895 р. "Про розрахунок мереж електричних проводів"; в "Вісникові Суспільства Технологів" за 1894, 1895 і 1896 рр. - "Електрична трансмісія на механічних заводах" і "Про роботу електровоза Гейльмана"; в журналі "Електрика" за 1898 р. - Теоретичне дослідження і розрахунок багатофазних асинхроничних. Промислове виробництво - Визначення: Статистичний звіт ФРС G.17, вмісний показник зміни сумарного обсягу виробництва промислової продукції підприємствами країни. Включає показник міри використання виробничих потужностей. Періодичність: Публікується щомісяця (звичайно 15 числа в 9:15 по E.T.) ФРС і містить дані за попередній місяць. Міра впливу на ринок: Висока. Примітка: Основний інтерес представляє процентну зміну в порівнянні з попереднім місяцем, а також міру використання виробничих потужностей. Вважається ключовим показником стану промисловості. гейджин - інвестори-нерезиденти в Японії. Так японці називають іноземних конкурентів як приватних, так і інституційних. Зокрема, слово gaijin вживають відносно великих престижних американських і європейських брокерських фірм, які є конкурентами ведучих японських брокерських фірм, таких, як Nomura і Nikko. Тимчасовий керуючий - фізична особа, призначена арбітражним судом для спостереження і здійснення заходів по забезпеченню збереження майна боржника. ПСИХОДРАМА - (від греч. psyche - душа і drama - дія) - англ. psychodrama; ньому. Psychodrama. Вигляд групової психотерапії, в до-ром пацієнти навперемінно виступають як актори і глядачі; їх ролі направлені на моделювання життєвих ситуацій, що мають особове значення для учасників, з метою усунення неадекватних емоційних реакцій, більш глибоким самопознания; П. характеризується спонтанністю, активністю, импровизированностью поведінки.

ВИБІР, або СВОБОДА ВИБОРУ (Бхира)

Філософський термін, що виражає можливість людини вибирати по своєму розсуду образ життя і поведінки. Проблема СВ. є центральним питанням в етичних вченнях. Питання полягає в тому, чи вільна воля людини направляти його вчинки або ж її підлегла вказівкам, які не можна змінити. Грецькі мислителі прийшли, на основі логічних умовиводів, до висновку, що людина не вільна в своїх вчинках. Іудаїзм, що покладає на людину відповідальність за його вчинки, дотримується інакшої точки зору: "Дивися, пропоную Я тобі сьогодні життя і добро, смерть і зло [...], "обери ж життя..." (Втор. XXX, 15-19). Однак в повсякденному житті єврейські мудреці зіткнулися з аргументами, заперечливими концепцію С.В. В книзі Левіт (XXVI, 39) сказано: "А ті, що залишилися з вас згниють за провину свою в землі ворогів ваших, і за провину батьків їх згниють разом з ними". Щоб звернути безвільних на благочестивий шлях і укріпити їх дух, щоб не прагнули вони до зла, думаючи, що не можна змінити долю, пророк Ієхезкель* засуджує тих, що казали: "Батьки їли незрілий виноград, а у дітей на зубах оскома" (Ієх. XVIII, 2). На думку пророка, кожний може вибрати добро і позбавити себе від зла: ".. изрек. Господь Бог: Чи Хочу Я смерті грішника? Але щоб відвернувся грішник від шляху свого і був би живий. Поверніться, поверніться зі злих шляхів ваших! Навіщо вмирати вам, будинок Ізраїльов?" (Ієх. XXXIII, 11). Іосиф Флавій пише, що прушим* вірили в СВ., в протилежність цдуким*, що вважав, що все приречене, і людина не в силах змінити свій шлях. Р. Акива* так виразив погляд прушим: "Все предвидено, і свобода дана і воля". Питання С.В. дискутувалося мислителями Середньовіччя. Р. Саадья Гаон* вказує: "Господь знає істинну суть речей; Він знає зазделегідь, що здійсниться; і що людина наново відкриє, Він знає зазделегідь; і що вибере людина, Він знає зазделегідь". На думку р. Саадьи Гаона визначення не виключає С.В., бо не воно є причиною людських вчинків. Р. Ієгуда Гальові також прийшов до висновку, що немає суперечності між С.В. і тим, що Богу зазделегідь все відомо. Рабейну Бахья, автор книги "Ховот hа-левавот" ( "Обов'язки сердець") прийшов до висновку, що всякий, що заглиблюється в суперечність між визначенням і СВ., не уникне помилки. Тому людина повинна поводитися відповідно до переконання, що він вільний в своєму виборі, і вибрати добро, і в той же час вірити в Божественне Визначення. Рамбам* в "Отруту hа-хазака" ясно висловлюється з питання об С.В.: "Кожній людині надана повна свобода волі: чи піде він по шляху істини і зробиться праведником, або ж по шляху брехні і помилки і зробиться грішником - це виключно залежить від його волі [...] Не вір тому, що говорять різні дурні-іновірці і багато які неуки-євреї, що Всесвятой, благословен Він, зумовлює людині вже при самому народженні, чи зробитися йому праведником або грішником. Невірне це. Кожна людина здатна зробитися або праведником, як Моше Рабейну, або грішним, як Іаровам. Точно так само здатний кожний зробитися милосердним або жорстоким, скупим або щедрим і т. д., і ніхто не примушує, і не зумовлює, і не спонукає до одного з можливих шляхів - тільки сама людина по своїй волі схиляється до бажаного ним шляху. Принцип цей - надзвичайно важливий, і він є стовпом Тори, як сказаний: "Дивися, пропоную Я тобі сьогодні життя..." (Втор. XXX, 15), тобто право вибору в руках ваших. І чи все, що захоче людина зробити з доступних йому справ - він зробить, добро, чи зло ... Якби Творець Превечний зумовлював: бути людині праведним або грішним, або якби в самій природі людини була б причина, що захоплює його у якому-небудь напрямі і що привертає його до відомої якості, пізнання або вчинку, як це уявляють собі нечеми-астрологи, то яке значення мали б веління Божій, що передаються через пророків: поступайте так і так, і не поступайте інакше; виправіться і не слідуйте вашим гріхам? Якщо вже при самій появі людини на світло приречено, чим йому бути, або сама природа захоплює його на ту або інакшу дорогу, так що він не в змозі зовсім поступати інакше, то яке значення має весь Закон наш? І по якому праву і на основі якого судна грішні каралися б тоді, а праведним віддавалося б по їх добрих справах? [...] Саме подібно тому, як Богу бажано, щоб [...] небесна сфера оберталася по круговій орбіті і щоб всі інші створення слідували своїй природі, визначеній для них Всевишнім, - точно так само бажано Йому, щоб людина управляла собою, щоб всі вчинки його залежали від нього самого і щоб все, що знаходиться в межах людських можливостей, здійснювалося ним самим, згідно з даним йому від Бога розумом. Але якщо спитаєш: адже Всевишньому відомо все, що трапиться в майбутньому, і, отже, ще до появи людини на світло Всюдисуще знав вже, чи буде він в житті своєму праведним або грішним; отже, якщо Він знав, що людина буде праведною, то не може трапитися, щоб він не був таким; якщо ж допустимо, що, незважаючи на знання Всюдисущого, може трапитися, що людина ця зробилася згодом грішною, значить, Всюдисущому предмет цей не був цілком відомий?.. Ми вже пояснювали, що Всевишній пізнає не так, як люди, у яких розум відділимо від них самих і знаходиться поза їх, - навпроти того, буття і знання Божіє - єдино, так що ми не в змозі уясняти собі це останнє. Зрозуміло після цього, що не можемо ми знати, яким чином Всесвятой пізнає витвори Свої і їх вчинки. Проте, ми безсумнівно знаємо, що вчинки людини в руках людини, і що Всесвятой не вселяє йому і не зумовлює, щоб він поступав так чи інакше, і ми переконані в цьому не тільки внаслідок нашої віри, але на основі ясних наукових доказів" (Рамбам, Есод hа-Тора, Трактат про покаяння, гл. 5).

Джерело: interpretive.ru

© 2014-2022  ekursova.in.ua