На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

Наполеона кодекс - Наполеона кодекс (Code Napoleon or Code Civil) (Французький цивільний кодекс), перший досвід кодифікації франц. гражд. права, здійснений комісією Ж.Ж. Камбасереса в 1804-1810 рр. з метою упорядкування законодат. системи. Наполеон сам головував на засіданнях комісії, що розробляла проекти законів, статті к-рих закріплювали компроміс між принципами рев. законність і інш.. правом, що діяло в той час в Європі. Цей кодекс виявив собою торжество буржуазного права, що захищало права отд. осіб, над церк. і звичайним правом, в рез-ті чого визнання колективних прав (напр., профспілок) і трудового. торговий пост, торгове місце - Місце проведення операцій з даними цінними паперами в торговому залі біржі. Саме тут біржовий брокер (specialist) по даних цінних паперах виконує функції маркет-мейкера, збирається "публіка" (crowd), тобто брокери торгового залу біржі з наказами по даних цінних паперах. На Нью-Йоркской фондовій біржі, де продаються і купуються акції, наприклад, є 22 торгових поста, на кожному з них ведуться операції з 100 акціями. Див. також floor broker; floor trader; make а market. база даних - що Зберігається в пам'яті комп'ютера інформація; вона впорядкована, індексована, підсумована і доступна для користувачів. База даних містить в хронологічному порядку відомості про цінні папери і ринки, взяті з різних комерційних джерел. Тур - комплекс послуг по розміщенню, перевезенню, живленню туристів, екскурсійні послуги, а також послуги гідів-перекладачів і інші послуги, що надаються в залежності від цілей подорожі. Перервана письмова традиція - Перерва в розвитку писемності, викликаний екстралингвистическими причинами. Так, були перервані традиції ранньої письмової культури в історії білоруського, українського, чеського, болгарського, сербського, хорватського, словенського народів. Див. також: Давність письмової традиції.

Якобій Валерій Іванович

Якобій (Валерій Іванович, 1834 - 1902) - жанровий і портретний живописець, син поміщика; дістав загальну освіту в казанской гімназії, поступив студентом в Казанський університет, але не закінчив в ньому курсу. Коли складалося в Казанської губернії ополчення для участі в Кримській кампанії, Якобій записався в нього і відправився в його рядах до місця військових дій, але на шляху туди був, разом з своїм загоном, зупинений, оскільки війна припинилася. Тоді він вирішив присвятити себе живопису, любов до якої відчував ще на шкільній лаві, і, прибувши в 1856 р. в Санкт-Петербург, став відвідувати класи Академії Мистецтв. Перебуваючи в ній учнем професора А. Маркова, він пройшов її курси надзвичайно швидко і отримав одну за іншою всі нагороди, встановлені для повного його закінчення, а саме малу срібну медаль в 1858 р., за картину "Рознощик фруктів" (знаходиться в Третьяковської галереї в Москві), велику срібну медаль в 1859 р., за картину "Татарин, продавець халатів", малу золоту медаль в 1861 р., за картину "Світле Воскресіння убогого" і велику золоту медаль в 1862 р., за картину "Привал арештантів" (в Третьяковської галереї), що справила велике враження на публіку, що живо приймала тоді до серця питання, що викликали благотворні реформи імператора Олександра II, між іншим і питання про полегшення долі каторжників і засланих. Невдовзі після отримання великої золотої медалі, Якобій відправився за межу як пенсіонер академії. Відвідавши спершу Німеччину, він проїхав в Швейцарію і працював деякий час в Цюріхе, під керівництвом професора Колера, а потім жил в Парижі, Неаполе і Римі. У цей час, крім невеликих жанрових картин, ним написані дві історичні - "Терористи і помірні першій французькій революції" (в московському публічному музеї, саме кращий з всіх творів художника) і "Кардинал Гиз, що отримав голову адмірала Коліньі, убитого в Варфоломеєвськую ніч"; остання, що знаходилася на академічній виставці 1864 р., доставила Якобію звання академіка. Він повернувся в Санкт-Петербург в 1869 р. і через рік після того, за картину "Арешт герцога Бірона", був зведений в звання професора, а в 1870 р. зроблений членом академічної ради. У 1878 р. провів шість місяців в Парижі як комісар при російському художньому відділі на тамтешній всесвітній виставці і член її міжнародного жюрі з боку Росії. У 1883 р., залишаючись членом поради академії, був призначений професором-викладачем в її класах. Від обох цих посад звільнений у відставку в 1891 р. внаслідок тоді корінного перетворення академії, що відбулося, і останні роки свого життя провів частково в Санкт-Петербурге, переважно ж в Алжірі і на півдні Франції. Якобий був людина розумна і, безперечно, обдарований, але занадто швидке проходження ним художньої школи невигідно відбилося в його роботах: малював він дуже посередньо, вдаючись навіть в дрібницях до допомоги манекена і фотографії, погано справлявся з перспективою, писав досить сухо і невпевнено, був квітчастий в колориті і не сильний в світлотіні, але всі ці недоліки старався приховувати цікавістю сюжету, ефектним розташуванням композиції і нарядністю зображених костюмів і інших аксесуарів. Головні його твори, крім вищезазначених - картини: "Паризький ганчірник перед дверми таверни" (1865, у спадкоємців А.А. Сомова), "Політика після сніданку" (1869, в московському публічному музеї), "Волинський в засіданні кабінету міністрів" (1876, у великого князя Миколи Костянтиновича), "Костюмований ранок при дворі імператриці Ганни Іоанновни", "Весілля в Крижаному будинку" (1881, в музеї імператора Олександра III, в Санкт-Петербурге) і "Перші урочисті збори Академії Мистецтв" (1889, там же), а також портрети Н.А. Киреєва і пані Рудзінської з дочкою. А. З-в.

Джерело: interpretive.ru

© 2014-2022  ekursova.in.ua