На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

Фарашьянц (Асріянц), Семен Беглярович - вірменин, син коваля, робітник-кондитер; рід. в 1882 р. в Елізаветполе; вчився в 2-кл. уч-ще - не закінчив. У 1903 р. працював в підпільній друкарні Дашнакцутюн в Елізаветполе. У 1904 р. брав участь в бойових дружинах в Баку і Елізаветполе. Арешт. влітку 1904 р. в Елізаветполе і там же Кавказ. Військово-окружним судом 3 дек. 1904 р. осужд. по 13, 121, 1454 ст. ст. Укладення об наказ. і 279 ст. Зведення военн. постановл. за участ. у вбивстві Елізаветпольського віце-губернатора Андреєва до безстрокової каторги. При конфірмації вироку термін каторги скорочений на 20 років. У кінці 1905 р. наказ. отб. QUALIFYING POLICY (пільговий страховий поліс) - Поліс на страхування життя, страхові внески по якому, як і виплата застрахованої суми, відповідно до рішення Управління податкових зборів звільнені від оподаткування. Податкові пільги на страхові внески по такого роду полісам відмінені 13 березня 1984 р., тому і самі пільгові страхові поліси по страхуванню життя більш не існують. Порівняй: non-qualifying policy (неправомочний страховий поліс). Універсальна послідовна шина (USB) - технічний стандарт, який дозволяє легко з'єднувати різні електронні пристрої, забезпечуючи їх спільне функціонування: наприклад, жорсткий диск або модем, підключений до ПК. Теорія нормального депорту - Затверджує, що ціна ф'ючерсу повинна збиватися до рівня нижче очікуваної готівкової ціни. ПРОФЕСІЯ - англ. profession; ньому. Beruf. 1. Стійкий і відносно широкий вид трудової діяльності, що є джерелом доходу, що передбачає певну сукупність теоретичних знань, практичного досвіду і трудових навиків і визначуваний розподілом праці, а також його функціональним змістом. 2. Велика група людей, об'єднаних загальним родом занять, трудовою діяльністю.

Махно Нестор Іванович

(1888-1934 рр.) - політичний діяч, анархіст-комуніст. Народився в селі Гуляй-Полі під Екатерінославом (нині м. Дніпропетровськ) у великій і бідній селянській сім'ї. Закінчив церковно-приходскую школу. У віці 18 років прилучився до "хліборобів-анархістів", які застосовували "експропріації" для пошуку грошей на революційну боротьбу. У 1909 р. за розбійний напад на поштову карету і вбивство пристава був арештований, засуджений до повішення, потім повішення було замінене безстроковою каторгою. У Бутирської в'язниці провів біля 9 років. Лютнева революція звільнила всіх політв'язнів, і 28-літній Н.І. Махно відправився в Гуляй-Підлозі. Як заслуженого революціонера Н.І. Махно вибрали головою місцевої Ради селянських депутатів. Анархіст Н.І. Махно був противником всякої влади, в Гуляй-Підлозі він створив озброєний загін з селян і не допускав в село ніякі власті. У Гуляй-Підлозі встановилася своєрідна "селянська вольниця". Під його керівництвом весною-осінню 1917 р. селяни провели "чорний переділ" (переділ землі). Вів озброєну боротьбу проти всіх, хто втручався в селянське життя: проти австро-німецьких окупантів, Симона Петлюри. Невдовзі під його командуванням знаходилася ціла армія - 55 тис. чол. Для селян, що випробовували пригнічення, як білих, так і червоних, образ "вільного селянського царства" в Гуляй-Підлозі був надзвичайно привабливим.
У січні-лютому 1919 р. на територію України вступили війська белогвардейцев під командуванням А.І. Деникина і підступили до Гуляй-Поля. Нестача озброєння і боєприпасів вимусила Н.І. Махно укласти угоду з командуванням Червоної Армії. Частини Н.І. Махно в лютому 1919 р. увійшли до складу 2-й Української армії як бригада Заднепровської і вели бої в березні- травні 1919 р. проти белогвардейцев. Одночасно Н.І. Махно вів переговори з противниками радянської влади. 29 травня махновци виступили проти Червоної Армії, 8 червня Н.І. Махно і його наближені були оголошені поза законом. Але в кінці 1919 р. белогвардейци А.И. Деникина витіснили Червону Армію з України. Керівництво Червоної Армії у другий раз уклало союз з Н.І. Махно про спільні дії проти білих. На початку 1920 р. радянське керівництво наказало Н.І. Махно виступити проти Польщі, але той відмовився, і знову був оголошений поза законом. Навесні - влітку 1920 р. Н.І. Махно вів партизанську війну проти червоних, але відмовився від пропозиції П.Н. Врангеля діяти в союзі з белогвардейцами. У жовтні 1920 р. в м. Харкові було підписано третє - останнє - угода між представниками Н.І. Махно і командуванням Південного фронту проти військ П. Н. Врангеля в Криму. Радянські власті обіцяли махновцам "автономію вільного району" Гуляй-Поля. Кінний загін махновцев в 2 тис. чол. брав участь в боях під Перекопом, але в той же час махновци грабували місцеве населення. Після розгрому військ П.Н. Врангеля махновци в Криму були оточені, їм було наказано здати зброю. Н.І. Махно знову відмовився підкоритися Радянській владі. За наказом командуючого Південним фронтом М.В. Фрунзе 25 листопада 1920 р. почалася ліквідація махновцев. Н.І. Махно чудом вирився з оточення. У кінці 1920-21 рр. він вів боротьбу проти "більшовистський диктатури і її контрреволюції", здійснюючи рейди по всій Україні і Південній Росії. Весною 1921 р. при СНК УССР була створена Постійна нарада по боротьбі з бандитизмом. Кільце навколо Н.І. Махно стискувалося, і 26 серпня 1921 р. Н.І він із загоном з полусотни вершників поблизу м. Ямполь перейшов румунську межу. Жил у Франції, бідував, мріяв повернутися додому. Помер в 1934 р., похований на кладовищі Пер-Лашез. Його твору: "Російська революція на Україні" (изд. 1929 р.), "Під ударами контрреволюції" (изд.1936 м.), "Українська революція" (изд. 1937 р.).

Джерело: interpretive.ru

© 2014-2022  ekursova.in.ua