На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

Монк Джордж, 1-й герцог Апбемарля - Монк Джордж, 1-й герцог Апбемарля (Monck, George, 1st Duke of Albemarle) (1608 - 70), англ, генерал, адмірал і гос. діяч. Під час Громадянської війни в Англії, б'ючися на стороні роялістів, попав в полон до Оліверу Кромвелю і перейшов на його сторону. За дорученням парламенту подавив роялістів в Шотландії. У 2-й англо-голландській війні брав участь в трьох мор. битвах і повернувся в Шотландію в 1654 р. Користувався довір'ям Кромвеля, але після його смерті сприяв реставрації Карла II (1660), за що отримав многочисл. нагороди. Розпоряджався справами в Лондоні в роки Великої чуми (1665) і. ACCEPTING HOUSES COMMITTEE (Комітет акцептних будинків) - Комітет, що представляє 16 акцептних будинків (accepting houses) лондонського Ситі. Члени комітету мають право враховувати векселі, куплені Банком Англії, по більш пільгових облікових ставках, хоч цей привілей і розповсюдилася на інші банки. РЕНТНІ ПЛАТЕЖІ - платежі до бюджету підприємств, компаній, фірм у вигляді частки прибутку, отримання якої зумовлене чинниками, що не залежать від діяльності вказаних організацій, а пов'язано з використанням ними природних ресурсів. Проведення змін - Подолання опору окремих осіб і груп в процесі проведення яких-небудь нововведень на підприємстві. Соціальна стратифікація - загалом описує розшарування людей на класи і ієрархічні ранги; нерівномірний розподіл прав і привілеїв, відповідальності і обов'язків, влади і впливу.

ОБЛІГАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ КОМПАНІЙ

INDUSTRIAL BONDS
Облігації, що випускаються промисловими компаніями (корпораціями) (узагальнюючий термін, що охоплює в його общеупотребимом значенні всі компанії, зайняті в сфері виробництва або торгівлі, за винятком ж. компаній, компанії, зайняті в сфері комунальних послуг, фин. компанії і компанії, зайняті операціями з нерухомістю), включаючи компанії, зайняті в сфері виробництва, торгівлі, виробництва послуг і в добувній промисловості. Термін представляється так всеохватним, під к-рий фактично підпадають самі різноманітні категорії компаній, і так неоднорідним, що виникає сумнів в його придатності для багатостороннього аналізу. Проте, якщо повністю спиратися на відмінності в оборотності операційних (оборотних) активів, в коливаннях в мірі покриття витрат доходами і на відмінностях в мірі покриття облігаційних позик чистими активами, то цілком допустимо говорити про аналіз О.п.к. як частину загального аналізу місця і ролі цінних паперів для різних аспектів промислової деятельностиКак правило, чекають, що О.п.к. в порівнянні з облігаціями комунальної компанії повинні демонструвати більш високу середню міру покриття фіксованих витрат доходами, що в свою чергу повинно додати цим облігаціям високий інвестиційний рейтинг. У цьому відбивається маюче місце припущення (допущення), в багатьох випадках підтверджене емпірично, що доходи по О.п.к., з к-рих повинні бути покриті фіксовані витрати, ймовірно, набагато більше схильні до коливань, т. до. перебувають під впливом екон. циклу. Т. о., для того, щоб виправдати очікування, пов'язані з високим інвестиційним рейтингом, середня прибутковість ( після сплати прибуткового податку) по О.п.к. повинна бути в три рази вище, ніж рівень постійних витрат. Загалом сума доходів, необхідних з урахуванням покриття фіксованих витрат, повинна бути в сім разів більше, ніж величина фіксованих витрат. Передбачимо, що фіксовані витрати становлять 1 дол., тоді чистий дохід в даному прикладі (після сплати прибуткового податку) повинен становити 3,24 дол. Беручи до уваги, що найбільш прибуткові корпорації оподатковуються прибутковим в 46%, це означає дохід в 6 дол. до сплати прибуткового податку, що до сплати фіксованих витрат в розмірі 1 дол. повинно дати нам величину в 7 дол. як доходи, з к-рих і будуть потім сплачуватися фіксовані витрати. На відміну від цих облігацій передбачається, що облігації комунальних компаній, що володіють інвестиційною привабливістю, повинні мати доходи ( до сплати прибуткових податків) в три рази що перевищують рівень фіксованих витрат. Насправді ж замість того, щоб засновуватися на середніх рівнях доходів, з к-рих покриваються витрати, більш консервативний підхід виходить з припущення, що фіксовані витрати покриваються в наихуиваются в найгіршій ситуації (як правило, в нижчій точці екон. циклу); якщо дохід по облігаціях перевищує розмір витрат в два рази або його ще вище в таких умовах, то є відносна гарантія того, що доходів буде досить для виплати відсотків. Що стосується покриття облігаційної позики активами, то в минулому передбачається, що чисті основні фонди (кошти, активи) повинні щонайменше в два рази перевищувати по вартості облігації. Якщо, в свою чергу, оборотні кошти становлять половину вартості основних коштів, а емітент має відношення оборотних коштів (капіталу) до короткострокових зобов'язань в пропорції 2:1, то це означає, що вартість чистого оборотного капіталу рівна вартості облігацій. Як ілюстрація приведемо наступний приклад: якщо промислова компанія має чистий основний капітал в розмірі 4 млн дол., то оборотний капітал становитиме 2 млн, а відношення 2:1 вказує на наявність короткострокових зобов'язань в розмірі 1 млн дол.; отже, сукупна облігаційна позика в розмірі 2 млн дол. 2 разу перекривається чистим основним капіталом, а з чистим оборотним капіталом він співвідноситься в пропорції 1:1. Насправді використання механізму гарантій (забезпечення) в формі застави основних фондів під облігаційну позику представляється більш розумним кроком, т. до. він дає держателям облігацій гарантію того, що вони користуються пріоритетом, к-рий має застрахований кредитор перед незастрахованим кредитором у разі реорганізації або ліквідації компанії. Виходячи з того, що за своєю натуральною (фізичної) формою велика частина промислових основних фондів являє собою майно ' спеціального назначения', і враховуючи той факт, що спроба продати основні фонди в ході ліквідації доводиться, як правило, на важкі часи, коли покупці стають ще більш прижимистий, то основний капітал, як правило, переживає ' утруску, усадку, усихание' в процесі ліквідації, що може привести навіть до зменшення відношення балансової вартості основних фондів до величини облігаційної позики (2:1). Тому держателям облігацій настирливо можна порадити підтримати, якщо це можливе, процес реорганізації компаній, т. до. практика реорганізацій віддає абсолютний пріоритет претензіям держателів облігацій в повному об'ємі і по балансовій вартості.Більшість облігацій даного типу є прибутковими облігаціями (з обмеженою відповідальністю), що означає той факт, що емітент не дає повних гарантій (якщо такі були, то це були б вже облігації, забезпечені загальною гарантією). Більш того облігації залежні від надходження орендної плати від орендаря, що використовується для виплати відсотка і основної суми.Після різкого збільшення об'єму нових емісій, вказаних прибуткових О.п.к. в кінці 60-х рр. поправка до Податкового кодексу, прийнята в 1968 р., відмінила звільнення від стягування федерального прибуткового податку (крим користуються муніципальні облігації) для подальших випусків прибуткових О.п.к., коли об'єм емісії перевищував 5 млн дол.

Джерело: vocable.ru

© 2014-2022  ekursova.in.ua