На головну сторінку  Написання курсових за 800 грн

СВІДЧЕННЯ ПРО ПОСТАНОВКУ НА ОБЛІК В ПОДАТКОВОМУ ОРГАНІ - документ, що видається податковим органом організації або фізичній особі, зареєстрованим як платники податків (ст. 11 НК). Облік платників податків здійснюється відповідно до норм ст. 84 НК. Банки відкривають рахунки організаціям, індивідуальним підприємцям тільки при пред'явленні свідчення про постановку на облік в податковому органі (п. 1 ст. 86 НК). Відкриття банком рахунку організації або індивідуальному підприємцю без пред'явлення ними свідчення про постановку на облік в податковому органі, а одинаково відкриття рахунку при наявності у банку рішення податкового органу про припинення. СРЕДНЕДУШЕВОЙ ДОХІД - середній номінальний дохід (т. е. дохід, виражений в грошовій формі без урахування податків), що доводиться на одну людину в досліджуваній групі осіб (в країні, на підприємстві, в сім'ї і т. д.); підраховується як приватне від ділення загальної суми річних номінальних доходів на кількість людей в досліджуваній групі. ПОВТОРНИЙ БОЙКОТ - заклик профспілки до відмови від придбання або використання товарів, продуктів, зроблених працівниками, вхідними в інші профспілкові об'єднання, або не об'єднаними в профспілку. Психотерапія - (psychotherapy), комплексне леч. вплив на емоції, думки і самосвідомість людини психолог, ср-вами, часто шляхом бесід з пацієнтом. Системний психотерапевт, підхід розробив Фрейд: спочатку він обговорював з хворими їх проблеми, а потім дозволяв їм більше говорити самим під час сеансів, званих вільним обміном думками. Це стало моделлю для послід, лікування. Совр. психоаналіз і когнитивні терапії, що асоціюється з такими теоріями, як навчена безпорадність, концентрують увагу на переконаннях хворого. Др. методи лікування, напр., з області гуманистическои психології, займаються емоційним станом. Традиція -  культурні норми і цінності, які люди приймають внаслідок їх минулої корисності, звички і які можуть бути передані іншим поколінням.

Притулок

- можливість іноземного громадянина або особи без громадянства тимчасово перебувати на території певної країни.
Інститут притулку - надання іноземному громадянинові захисту від юрисдикції іншої держави; визначений в 1948 р. Загальною декларацією прав людини, де уперше говорилося про право шукати "притулок від переслідування". Генеральна Асамблея ООН закликала надавати людям, потребуючим захисту, притулку і дотримувати принцип притулку. У грудні 1967 р. Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Декларація про територіальний притулок, яка визначала, що це мирний і гуманний акт і що іншій стороні його не треба розглядати як недружелюбний. Одночасно з розвитком понять територіальної юрисдикції і верховенства закону інститут притулку став означати не тільки місце притулку, але і право "шукати і користуватися цим притулком". У цей час при розв'язанні даного питання необхідне звернення до міжнародного права, яке передбачає надання захисту на території держави на основі його суверенітету.
Поняття "особа, що шукає притулок" відноситься до тих, хто звертається з проханням про надання статусу біженця в іншій державі внаслідок цілком обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідування в своїй власній країні або реальній можливості втратити життя або свободу внаслідок там збройного конфлікту, що спалахнув або пануючого насилля. Країни, одержуючі найбільше число індивідуального клопотання про надання притулку, знаходяться переважно в розвинених регіонах світу - в Західній Європі і Північній Америці.
З 1980-х рр. промислово розвинені країни стали проводити обмежувальну політику в наданні притулку. Було введене також поняття "безпечна країна походження", і клопотання, подане представниками таких країн, стало вважатися необгрунтованим. Крім того, все суворіше стають критерії статусу біженця.
Існує "показник надання статусу", який обчислюється як співвідношення числа осіб, що шукають притулок, і числа осіб, що отримали статус біженця.
Політичний притулок надається іноземним громадянам і особам без громадянства, що шукають притулок і захист від переслідування або реальної загрози стати жертвою переслідування в країні своєї цивільної приналежності або в країні свого звичайного місця проживання за суспільно-політичну діяльність і переконання, які не суперечать демократичним принципам, визнаним світовою спільнотою, нормам міжнародного права,
Існує практика надання дипломатичного притулку, яке надається особі, що переховується від переслідування в приміщеннях або на територіях, що знаходяться під юрисдикцією іншої держави (в будівлях дипломатичних місій, резиденціях їх розділів, військових кораблях і літаках, військових таборах).
Надання притулку здійснюється в порядку, визначуваному урядом; рішення про це приймається територіальним органом виконавчої влади по заяві громадянина з проханням про надання можливості тимчасово перебувати на території країни. Тимчасовий притулок може бути наданий, якщо є основи для захисту людини, а також з гуманних міркувань.
Російська Федерація надає притулок іноземним громадянам і особам без громадянства, що шукають захист на її території, шляхом визнання біженцем; надання тимчасового притулку; надання політичного притулку.
Основи і порядок визнання іноземних громадян і осіб без громадянства біженцями на території Російській Федерації визначені Федеральним законом "Про біженців" в редакції Федерального закону від 28 червня 1997 р. № 95-ФЗ "Про внесення змін і доповнень в Закон Російської Федерації "Про біженців", яким також встановлені економічні, соціальні і правові гарантії захисту прав і законних інтересів біженців відповідно до Конституції Російської Федерації, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права і міжнародних договорів Російської Федерації.
Статус біженця - це правове положення (сукупність прав і обов'язків) особи, якому Російською Федерацією надана захист від переслідування, яким він зазнавав в країні своєї цивільної приналежності або звичайного постійного місця проживання по ознаці раси, віросповідання, громадянства, національності, приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань.
Особа, визнана біженцем, документується на території Російській Федерації посвідченням біженця, а для виїзду за рубіж -проїзним документом біженця. Статус біженця має обмежений термін дії - до трьох років. На основі ст. 12 Федерального закону "Про біженців" Російська Федерація в деяких випадках надає іноземним громадянам тимчасовий притулок. Цей вигляд притулку, як правило, може бути наданий особам, які не мають основ для визнання біженцем, але з гуманних спонук не можуть бути видворяні (депортовані) за межі території Російській Федерації.
Основою для надання тимчасового притулку можуть служити: важкий стан здоров'я особи, громадянська війна, що продовжується або збройний конфлікт, охоплюючу всю територію держави цивільної приналежності (колишнього звичайного місця проживання) особи, що не дозволяє здійснити видворяючу (депортацію) даної особи.
Російська Федерація, також будучи учасницею ряду європейських конвенцій, несе зобов'язання в області захисту прав людини. Так, відповідно до Міжнародної конвенції проти тортур і інших жорстоких, нелюдяних або принижуючих достоїнство видів звертання і покарання Росія зобов'язалася не висилати, повертати або видавати яку-небудь особу іншій державі, якщо існують серйозні основи вважати, що йому може загрожувати там застосування тортур. У зв'язку з цим наявність реальної загрози для особи у разі його повернення на територію держави цивільної приналежності (колишнього звичайного місця проживання) стати жертвою тортур і інших жорстоких, нелюдяних або принижуючих достоїнство видів звертання і покарання внаслідок існування в даній державі постійної практики грубих, волаючих і масових порушень прав людини (в тому числі позасудового позбавлення життя або свободи) є основою для надання цій особі тимчасового притулку на території Російській Федерації.
За станом на 01.06.2004 м. 1122 громадяни з 17 іноземних держав (з країн дальнього зарубіжжя - 1108 чоловік, в тому числі з Афганістану - 1082 людини) користуються в Російській Федерації тимчасовим притулком.
У виняткових випадках Російська Федерація на основі ст. 63 Конституції РФ надає іноземним громадянам і особам без громадянства політичний притулок.
Надання політичного притулку на території Російській Федерації проводиться Указом Президента Російської Федерації і регламентується Положенням "Про порядок надання Російською Федерацією політичного притулку", затвердженим Указом Президента Російської Федерації від 21 липня 1997 р. № 746 (в редакції Указу Президента Російської Федерації від 1 грудня 2003 р. № 1417).
Політичний притулок надається іноземним громадянам і особам без громадянства, що шукають притулок і захист від переслідування або реальної загрози стати жертвою переслідування в країні своєї цивільної приналежності (звичайного місця проживання) за суспільно-політичну діяльність і переконання, які не суперечать демократичним принципам, визнаним світовою спільнотою, нормам міжнародного права.
При наданні політичного притулку враховуються державні інтереси Російської Федерації.
Джерела: Вісник УВКБ ООН в Російській Федерації / Федеральна служба МВС РФ. 2004. № 1, квітень - червень. С. 4 - 5; Положення біженців в світі. П'ятдесят років гуманітарної діяльності / Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). 2000. С. 169; Юдина Т.Н. Социология міграції: Учбова допомога. М., 2005. С. 247.
 

Джерело: voluntary.ru

© 2014-2022  ekursova.in.ua