Чек - грошовий документ встановленої форми, вмісний безумовний наказ чекодавця кредитній установі про виплату держателю чека вказаної в йому суми. Чек, як грошовий документ короткострокової дії, не має статусу законного платіжного засобу. На відміну від емісії грошей, випуск чеків в обіг не регулюється законодавством. Розрізнюють чеки іменні, ордерні і пред'явницькі. Іменний чек виписується на ім'я певної особи без права подальшої передачі по індосаменту. Ордерної чек виписується за наказом певної особи і передається за допомогою іменного або бланкового передавального напису. Ефективність заходів, що приймаються по поліпшенню використання земель лісового фонду - див. інтенсивність господарювання лісового. . Підприємець - менеджер-новатор, який веде власну справу як індивідуальне, так і колективне, маючи в ньому свою частку власності або використовуючи позиковий капітал. . Хабермас, Юрген - (р.1929) - німецький філософ і соціальний теоретик, представник неомарксизма. У своїх роботах спирався передусім на марксистську традицію і соціологію М.Вебера, але використав також ідеї З.Фрейда, Е.Дюркгейма, Т.Парсонса, Дж.Міда. У роботі "Теорія коммуникативного дії (1981) запропонував типологію соціальної дії, протипоставити ним веберовской типологія. Одним з центральних для Хабермаса є поняття життєвого світу, вказуюче сферу безпосередньої взаємодії індивідів. Життєвий мир, згідно Хабермасу, зазнає "колонізації" з боку системи, що включає в себе ринкові механізми і бюрократичні управлінські. Соціальне страхування - термін для опису фінансової допомоги, що виділяється державою з бюджету. |
КОЛЕКТИВ ТРУДОВИЙ- основна економії., соц. і политич. осередок об-ва, різновид соц. ин-та і соц. спільність, головна мета до-ой - виробництво матеріальних і духовних благ. Предметом дослідження К.т. став в 20-е рр., коли вітчизняні вчені почали вивчати соц. відносини на підприємстві. Так, розглядаючи адміністративні проблеми управління, НА Витку приділяє особливу увагу не тільки координації спільних дій людей, але і "соц. стану колективу". Питанням управлінського контролю, колегіальності і єдиноначальності, вдосконалення організаційної структури, стилю управління займався Всеукраїнський ин-т труда (м. Харків), к-рий очолював Ф.Р. Дунаєвський. Раціоналізацію труда і управління він розумів передусім як соц. процес. У основу своєї класифікації Дунаєвський поклав принцип структурної ролі функцій в системі цілого. З позицій психології методологич. і експериментально-методич. дослідження колективу проводили В.М. Бехтерев, В.А. Артемов, А.С. Залужний, Л. Войтоловський, Б.В. Беляев, Г.А. Фортунатов, Е.А. Аркин і Л. Визов. Особливий напрям у вивченні колективу, що безпосередньо виходить на проблеми організації виробництва, підготовки кваліфікованих робітників, стимулювання і нормування труда, соц. клімату і методів керівництва, склали дослідження учених-нотовцев (А.К. Гастева, П.М. Керженцева, А.Ф. Журавського і інш.). Значний внесок в розуміння соц. суті колективу і психології, механізмів його функціонування вніс А.С. Макаренко. Плідною виявилася його ідея виділити рівні колективу - від малої контактної групи до об-ва загалом. Однак спроби створити закінчену теорію К.т. в ті роки не увінчалися успіхом. Справа в тому, що самого поняття К.т. як стійкого язикового вираження ні в господарській практиці, ні в науковому лексиконі, ні в суспільств. свідомості в 20-х рр. ще не існувало. Говорили про персонал підприємства, робочий колектив, працівника заводу і т. п. Джерело: voluntary.ru | ||
© 2014-2022 ekursova.in.ua |